ПочатокСписок бажаних товарів (0)КабінетКошикОформити

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ВИРОЩУВАННЮ СОНЯШНИКА

Біологічні особливості культури

Гібридний склад

Підготовка насіння до сівби

Удобрення соняшнику

Попередники

Обробіток ґрунту

Догляд за посівами

Сівба

Збирання врожаю


Біологічні особливості культури. Насіння соняшнику проростає при температурі 5-8ºС, але сходи з’являються пізно, через 22-25 діб і бувають дуже ослабленими. При температурі 8-10ºС вони з’являють-ся через 15-20 діб після сівби, при 15-16ºС – через 9-10. Паростки витримують приморозки до -7-8ºС.

Соняшник вимогливий до ґрунтів і потребує оптимального зволоження. Коренева система рослин сягає на глибину до 2,8 м і розгалужується до 1,5 м при щільності ґрунту в шарі 0-30 см 1,06-1,20 г/см3 і промочуванні ґрунту вологою на глибину більше 2 м. Найбільш сприятливі для соняшнику чорноземи та лучно-чорноземні ґрунти з нейтральною реакцією. Малопридатні і непридатні – важкі глинисті, піщані, а також кислі і засолені ґрунти з об’ємною масою більше 1,3 г/см3.

Надходження поживних речовин в рослину впродовж вегетації – нерівномірне. Найбільша кількість азоту споживається в період відтворення кошиків і до кінця цвітіння, фосфору – від сходів до цвітіння,  калію – від утворення кошиків до достигання. При врожаї 2 т/га насіння і 5 т стебел рослини соняшнику споживають з ґрунту 110 кг азоту, 50 кг фосфору і 250 кг калію.

До фази 2-3 пар листків соняшник росте повільно, потім ростові процеси прискорюються і в період бутонізації – цвітіння за добу наростає 3-5 см. У фазі цвітіння цей процес уповільнюється і до її кінця припиняється. Цвітіння кошика триває 10-12 діб, а найбільш інтенсивний його ріст спостерігається  протягом 8-10 діб після цвітіння. Налив насіння триває 30-40 діб після запліднення.


Гібридний склад. В Україні соняшник слід висівати у  Степу і Лісостепу та зменшити його площі в малосприятливих по зволоженню областях.

Для сівби використовувати тільки включені до Реєстру сортів рослин 2-3 гібриди, стійких до основних хвороб, шкідників і чутливі до внесення добрив. Гібриди, які сильно уражуються вовчком та хворобами, висівати не слід.

Серед районованих вітчизняних гібридів слід широко використовувати у виробництві високопродуктивні зразки: Зорепад, Ясон, Купець, Анонс, Антрацит, Трубіж, Ураган, Базальт та ін. (табл. 1).

При належній агротехніці вони перевищують врожайність сортів на 0,3-0,5 т/га і не поступаються гібридам зарубіжної  селекції.

Вирощування ранньостиглих зразків дає можливість раніше зібрати врожай і уникнути хвороб, що уражують кошики і стебла під час дозрівання. Це дає змогу одержати якісний врожай насіння, раніше звільнити поля для сівби озимини чи обробітку під зяб.

Таблиця 1

Кращі гібриди (2011-2012 рр.)

Гібрид

Урожайність,

т/га

Гібрид

Урожайність,

т/га

Ясон

3,27

Зорепад

3,10

Польот

2,63

Резон

2,60

Купець

3,00

Тембр

2,95

Трубіж

2,84

Антрацит

3,06

Запорізький 32

2,85

Базальт

3,16

Крок

2,94

Боєць

2,66

Сувенір

2,58

Анонс

3,12

Регіон

2,74

Ураган

2,90

Набір

2,68

Президент (ін.)

2,85

Запорізький 28

2,78

Конгрес (ін.)

2,83

Золотистий

2,73

Титанік (ін.)

3,42

Курсор

2,76

Гена (ін.)

3,42

 


Підготовка насіння до сівби. Для сівби використовують насіння соняшнику з високими сортовими та посівними якостями.

Важливого значення набуває хімічне протруювання насіння інсектофунгіцидами для знищення шкідливих організмів. Ефективними препаратами проти несправжньої борошнистої роси,  фомозу,  гнилі є: Венцедор, 1,2 л/т; Антал, 0,3-0,4 л/т; Фаер, 2,5-3,0 л/т; проти дротяників  –  Контадор Максі, 12 л/т; Командор Екстра, 8-12 л/т та ін.

Цілеспрямоване протруєння насіння, з врахуванням прихованої форми патогенів, дає добрий результат – врожайність підвищується на 0,3 т/га.


Удобрення соняшнику. За даними багатьох дослідників, чутливість сучасних сортів і гібридів соняшнику до добрив обмежується приростом врожайності в межах 0,2-0,5 т/га. Різні гібриди і сорти також неоднаково реагують на добрива. Зокрема,   ефективність добрив зумовлюється строками, способами їх внесення, вологозабезпеченістю, погодними умовами. Важливо також витримати  оптимальне  співвідношення  між  елементами  живлення – N:Р = 1:1,5.

Науковими установами розроблені орієнтовані норми удобрення соняшнику для основних зон: Степ південний – N30-60Р40-90, Степ північний – N30-40Р60. Калійні добрива слід вносити на ґрунтах з низьким вмістом цього елемента. При наявності його більше 30 мг на 100 г ґрунту вносити калійні добрива недоцільно. Для фосфорних добрив (за Чириковим)  ця величина становить 24 мг.

Всі існуючі види добрив можна вносити під соняшник. Добрі прибавки врожаю (0,35-0,4 т/га) дає внесення восени або навесні по 2 ц/га аміачної води, РКД. Органічні добрива – це не тільки  джерело поживних речовин, а й  фактор стабілізації родючості ґрунту. В дослідах ІСГСЗ вищі прибавки врожаю (0,2 т/га) і післядію впродовж чотирьох років забезпечило внесення гною під оранку, а нижчі (0,05 т/га) – під дискову борону навесні.

В умовах дефіциту гною позитивний ефект дає заробка в ґрунт соломи попередника. Але при цьому для компенсації мікробіологічної діяльності бактерій необхідно на кожну тонну вносити 8-12 кг азоту. В дослідах заробка в ґрунт 5,5-6 т/га соломи озимої пшениці і додавання 10 кг/т азоту в цілому підвищили урожайність соняшнику на 0,27 т/га.

Добрі результати забезпечує внесення мінеральних добрив в дозі  N40Р60  локально-смуговим способом з осені або одночасно з сівбою. Так, за даними ВНДІОК, при врожайності в контролі 3,0 т/га, внесення N40Р60  розкидним способом під зяб забезпечило прибавку на рівні 0,21 т/га, під передпосівну культивацію – 0,17, локально при сівбі однією смугою – 0,36 т/га. При використанні сівалки СУПН-8, коли добрива розміщуються на відстані 2-3 см від насіння, можна вносити N20Р30, але повну норму добрив N40Р60 тут застосовувати ризиковано через можливість втрати схожості насіння.

В дослідах підживлення N20Р30 при першому міжрядному обробітку в умовах доброї вологості ґрунту зумовлювало підвищення врожайності насіння на 0,26 т/га.

Необхідність кореневого або позакореневого підживлення визначається вмістом в листках соняшнику загального фосфору. Якщо його менше 0,8%, то необхідно внести N20Р30. Для позакореневого підживлення рослин у фазі 5-6 пар листків можна застосовувати РКД-10-34 та КАС-28 або мікродобрива та фізіологічно-активні речовини.

Серед мікроелементів особливої уваги заслуговують їх сполуки з органічними кислотами (хелатами), які використовуються  для позакореневого підживлення.


Попередники. Розміщувати соняшник слід після озимих культур, кукурудзи, зернобобових, ячменю. У структурі посівних площ під посіви соняшнику відводити не більше 15%, повертаючи культуру на попереднє місце через 4-6 років. Гібриди чутливі до ураження вовчком та комплексу хвороб, слід висівати  на попередньому місці в сівозміні не раніше як через 7-8 років, а краще не висівати зовсім.


Обробіток ґрунту. При розміщенні соняшнику після стерньових попередників, зяблевий обробіток (оранка або безполицевий обробіток) слід починати з післяжнивного лущення або обробітку культиваторами-плоскорізами, а основне розпушування ґрунту виконувати на 20-22 см після останнього відростання падалиці та бур’янів. На полях забур’янених багаторічними коренепаростковими бур’янами прийоми обробітку треба проводити з метою їх виснаження і знищення. Для цього відразу після збирання пшениці необхідно в міру відростання бур’янів проводити дво-, триразове їх підрізування, а за 12-15 днів до останнього глибокого розпушування ґрунту обробляти бур’яни гербіцидом Отаман (4-6 л/га), Отаман Екстра (2-4 л/га), Аргумент (4-6 л/га) або Аргумент Форте 500 SL (2-4 л/га).

На схилах необхідно оранку замінити безполицевим обробітком (плоскорізи, чизелі) на 16-22 см із залишенням на поверхні рослинних решток. При цьому треба посилити хімічні заходи боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами, кількість яких за такого обробітку збільшується.

Навесні роботу починають із закриття вологи важкими боронами, волокушами по діагоналі до зяблевого обробітку. Якщо зяб не вирівняний, треба одночасно з підготовкою ґрунту під ранні ярі культури провести першу культивацію на глибину 10-12 см, а другу – після масового проростання бур’янів перед сівбою соняшнику культиваторами, обладнаними стрілчастими лапами, на глибину 6-8 см. До культиватора приєднують борони БЗСС-1,0 для вирівнювання і кришіння ґрунту.

На вирівняних полях можна обмежитись однією передпосівною культивацією на 6-8 см.

Зараз певного розвитку набуло вирощування соняшнику за «нульового» обробітку ґрунту, коли насіння висівають у необроблений ґрунт, а бур’яни знищують гербіцидами. Ця технологія забезпечує високу ефективність на легких ґрунтах, не схильних до ущільнення. При застосуванні такої технології на середньо- та важкосуглинистих чорноземах Степу урожайність соняшнику знижувалась на 15-20%, однак енергетична ефективність була високою.

 


Догляд за посівами. Застосування гербіцидів та механічних прийомів догляду дає змогу захистити посіви і підвищити урожайність на 0,3-0,6 т/га.

У посівах соняшнику можна використовувати проти злакових та дводольних бур’янів  ґрунтові  гербіциди: Еталон (1,5-2,5 л/га),  Герб 900 (1,5-2,5 л/га),  Капрал (2-4 л/га), Преміум Голд (4-4,5 л/га). Страхові гербіциди Цетодим (0,2-0,8 л/га), Антизлак (0,2-0,8 л/га), Козак (0,4-1,8 л/га), Лемур (1-2 л/га) знищують тільки злакові бур’яни в період вегетації соняшнику. Вищеназвані гербіциди не знищують багаторічників – осоту, березки, молочаю та інших. Навіть застосування з осені або навесні по сходах багаторічних бур’янів гербіциду Отаман і його аналогів (4 л/га) не завжди повністю вирішує проблему. Тому часто ефективними бувають міжрядні обробітки і присипання бур’янів у рядках. При сівбі після озимої пшениці соняшник можна вирощувати без гербіцидів, застосовуючи досходові та післясходові боронування і два-три міжрядні обробітки, останній із яких обов’язково із загортачами для присипання бур’янів у рядках.


Сівба. Рано сіяти соняшник недоцільно не тільки через повільне проростання бур’янів (які слід знищити під час передпосівної культивації), але й через необхідність якомога швидше одержати сходи соняшнику, оскільки при понижених температурах насіння і паростки сильніше ушкоджуються шкідниками та хворобами, ніж при сівбі у прогрітий до 8-120С ґрунт. Календарно оптимальні строки сівби припадають на період з 15 квітня по 10 травня, незважаючи на те, що в окремі роки сприятливі умови настають раніше. Ранньостиглі гібриди можна сіяти до 20-25 травня, навіть до 20 червня, використовуючи для підсушування кошиків десиканти.

Густота стояння рослин середньоранніх гібридів перед збиранням повинна становити: у південному Степу – 35-40 тис./га, у північному – 50-60, у Лісостепу – 55-65 тис./га. Для ранньостиглих низькорослих гібридів її слід збільшити на 5-10 тис./га. Страхова надбавка до передзбиральної густоти на гербіцидному фоні 30%, без гербіцидів 50%. Це дасть змогу провести необхідний механізований догляд за посівами.

В ДУ ІСГСЗ розроблено нову технологію вирощування соняшнику на основі звужених міжрядь 15-35 см (табл. 2). Мета її – підвищення врожайності насіння соняшнику при зниженні затрат на вирощування завдяки скороченню прийомів догляду за посівами, повнішому використанню факторів зовнішнього середовища за більш рівномірного розміщення рослин на площі. Цього досягають при висіванні соняшнику після озимих хлібів.

Таблиця 2

Урожайність соняшнику при звуженні міжрядь  від 70 до 30 см

Ширина міжрядь,

см

Густота

стояння рослин,

тис./га

Урожайність гібридів, т/га

Світоч

Харківський 58

Одеський 123

СФ 187

30

40

2,37

2,53

2,50

2,49

50

2,64

2,67

2,71

2,79

60

2,50

2,92

2,81

2,98

70

2,54

2,86

2,63

3,01

70

40

2,31

2,51

2,48

2,52

50

2,47

2,63

2,52

2,70

60

2,35

2,56

2,41

2,63

70

2,25

2,44

2,29

2,51

НІР05, т/га

0,2-0,3

 
Підготовку  ґрунту,  внесення добрив, гербіцидів здійснюють так само, як і за звичайною технологією. Однак сівбу проводять сівалкою Horch-1835  або СУПН-8 за два проходи з міжряддями 30-35 см. Густоту стояння рослин до збирання формують більшу на 15-20 тис./га за оптимальну для широкорядного посіву з міжряддями 70 см (залежно від морфологічного типу гібрида в межах 70-80 тис./га). При необхідності після сівби проводять прикочування ґрунту, боронування до і після появи сходів соняшнику для знищення бур’янів. Збирають урожай звичайними приставками або комбайнами з ліфтерами. У дослідах ДУ ІСГСЗ в середньому за  2006-2008 рр. при сівбі з міжряддями 30 см урожайність соняшнику становила 3,14 т/га, а з міжряддями 70 см, де провели два міжрядних обробітки, – 2,86 т/га. У 2008 р. в ТОВ “Лада” Криничанського району Дніпропетровської області такі посіви забезпечили урожайність 2,2 т/га, на 0,43 т/га більше, ніж посіви з широкими міжряддями.

В роки з достатньою вологозабезпеченістю і на зрошенні в Лісостепу і Степу скоростиглі гібриди і сорти соняшнику можна вирощувати на насіння в післяукісних і пожнивних посівах. Сіяти соняшник треба після поверхневого обробітку або використовувати сівалки для прямої сівби в необроблений ґрунт, з міжряддями 30, 45 або 70 см, добрива (N45P30) вносити краще при сівбі.


Збирання врожаю. В Степу краще збирати соняшник при вологості насіння 10%.

Для прискорення достигання рослин і зниження шкодочинності кошикових форм білої та сірої гнилі необхідно частину посівів обробляти десикантами (Отаман та  аналоги – 3 л/га; Альфа-Дикват (Скорпіон) – 2-3 л/га). Найбільш швидко підсушує рослини Альфа-Дикват (Скорпіон), а повільніше – Отаман, тому першим десикантом треба обробляти посіви за 5-7, а другим – за 10-14 днів до збирання.

Досліди ДУ ІСГСЗ показали, що десикацію слід проводити, коли у 50-60% рослин кошики пожовтіли, 20-30% – з бурими краями і у 10-20% – бурі при середній вологості насіння 25-35%. Застосування десикації в більш ранні строки призводить до недобору врожаю, тому що препарати (особливо реглон) через 3 дні гальмують накопичення олії і підвищення маси насіння.

Технологія десикації соняшнику відрізняється від вище наведеної, якщо посіви дуже уражені хворобами. На масивах, де уражено гниллю 15-18% рослин, оптимальним строком проведення цього прийому слід вважати, коли вологість насіння не більше 40-45%; при ураженні 10-12% рослин – обробку можна провести в другу чергу, на 2-3 дні пізніше. При цьому необхідно застосовувати реглон в дозі 3 л/га.

Десикацію можна успішно проводити сумішшю Альфа-Дикват (Скорпіон) (1 л/га) і аміачної селітри (10 кг/га). Застосування більш високих норм селітри (15-25 кг/га) призводило до зниження врожаю, оскільки дуже швидко припинявся налив насіння в центральній частині кошиків і у окремих рослин пізніх строків достигання. Використання цієї суміші сприяє економії коштів, а ефект десикації такий же, як і при обробці лише Альфа-Дикват (Скорпіон) (2-3 л/га).

При застосуванні десикантів в наведених нормах, залишки препаратів у насінні соняшнику на рівні ГДК. Якість його не знижується, а  навіть підвищується.

Слід зауважити, що десиканти діють швидко і ефективніше при температурі не нижче 13-14ºС. Краще, коли після десикації встановлюється бездощова погода. Норма витрати розчину – 75-100 л/га.

 

Національна академія аграрних наук України

Інститут сільського господарства степової зони

Північно-степовий науково-інноваційний центр

Рекомендації підготували:

А. В. Черенков, М. С. Шевченко, І. Д. Ткаліч, А. Д. Гирка, Ю. І. Ткаліч, Ю. Я. Сидоренко, О. В. Бочевар, Т. В. Гирка, О. В. Ільєнко

 

Рекомендовано вченою радою ДУ Інституту сільського господарства степової зони НААН України (протокол № 5 від 24.01.2013 р.).